СТАРОДЕННИЙ, А, Е.
Староденний, а, е. Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Шевч. Староденний Дніпро. О. 1862. VI. 19.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 198.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СТАРОДУБ, БА, →← СТАРОДАВНІСТЬ, НОСТИ,